Олекса Світла:

 

"Моя історія почалася у 2013–2014 роки. Було мені тоді 65 років.

У пересічне життя пенсіонерки увірвалася бурхлива революція «Гідності».

Страшні події Майдану до глибини душі вразили мене. Неможливо було дивитися телевізор, на оті жахи і страждання людей. Воліла втекти від реальності, кудись у світ спокою, радості, щастя, аби не відчувати отой біль людей. Мене врятував живопис, це та соломинка, яку простягнув мені Бог. Я ніколи не малювала, я придбала фарби і почала пробувати, переглядала відео в Інтернеті, вчилася малювати, а потім картини пішли одна за одною.

Я купляла полотно і малювала найчудовіші квіти, натюрморти, хотіла, аби вони тішили людей, приносили їм щастя.

Так я боролася з тим страшним болем у душі. І так я відкрила в собі любов до живопису – від великого співчуття до людей. Я не знала, як їм допомогти, а тепер, коли в країні війна, и багато хто потребує допомоги, я вирішила продавати свої роботи – за гроші з кожної третьої проданої картини допомагати людям, які постраждали від війни у нашій країні, та й самій не просити субсидій в держави.

Я вірю, що наша країна чудова, в ній живуть люди-янголи, попри те, що часто вони роблять багато помилок".